Нещодавно в Інституті газу НАН України відбувся III Міжнародний круглий стіл-конференція “Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику” організований Радою молодих вчених при Відділенні фізико-технічних проблем енергетики НАН України та ГО “Українське ядерне товариство”. Генеральний партнер: ДП “НАЕК “Енергоатом”. Серед співорганізаторів заходу – Рада молодих вчених Інституту газу НАН України, Рада молодих вчених Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки, Рада молодих вчених Інституту ядерних досліджень НАН України, Рада молодих вчених Інституту електродинаміки НАН України.
Захід зібрав понад 70 представників наукових установ, освітніх закладів, атомних електростанцій та підприємств України, а також Франції, Литви, Канади, які представили 35 наукових доповідей, присвячених розробкам, інноваціям, науковим дослідженням та перспективним проектам у сфері атомної енергетики.
Долучилися до обговорення науково-технічних проблем функціонування та розвитку атомної енергетики України, досягнень вітчизняної ядерної науки та перспектив їх впровадження в ядерну галузь фахівці та науковці Національної академії наук України, Ontario Tech University (Канада), Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, Інституту ядерних досліджень НАН України, Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут”, Інституту газу НАН України, Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України, Інституту електродинаміки НАН України, «Науково-технічного центру» ДП НАЕК «Енергоатом», Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки, Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України, Національного університету «Львівська політехніка», Вінницького Національного технічного університету, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Сумського державного університету, «LOKMIS» (Литва), Державного університету «Одеська політехніка», Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”, Technetics group France (Франція), дирекції ДП “НАЕК “Енергоатом”, Запорізької АЕС, Рівненської АЕС, Хмельницької АЕС, Південноукраїнського енергокомплексу, АТ «Турбоатом», АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Українського національного комітету СІГРЕ, Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості імені Я.Ю. Осади, ТОВ «Аргус Сервіс», ППК «Mentalmed», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Атомкомплексприлад», Ukraine hydrogen and energy storage association, Institute for consolidation and partnership, Малої академії наук України та інших.
Інформаційними партнерами конференції стали телеканал “ПравдаТУТ”, Громадське радіо, лекторій “Scientific Meetings”, журнал “Енерготехнології та ресурсозбереження”, Telegram-канал Ради молодих вчених НАН України.
З привітальним словом виступив директор Інституту газу НАН України, д.т.н., проф. Геннадій Жук, який побажав учасникам конференції плідної роботи та розповів про розробки Інституту газу НАН України для атомної енергетики та атомно-промислового комплексу.
У своєму виступі президент Українського ядерного товариства Володимир Бронніков зазначив, що атомна енергетика України сьогодні стоїть на порозі нових викликів, що полягають у необхідності в найближчі роки побудувати 5 нових енергоблоків, впроваджуючи нові реакторні технології та передові розробки. “Реалізація цього завдання дасть суттєвий поштовх розвитку промисловості, ядерної науки, технологій, що дозволить вивести Україну в лідери світової ядерної галузі. Це комплексне завдання, яке потребує об’єднання зусиль та залучення всього вітчизняного науково-технічного та промислового потенціалу України”, – зазначив президент УкрЯТ.
Директор Інституту проблем безпеки АЕС НАН України академік НАН України Анатолій Носовський нагадав, що будівництво третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС за проєктом ВВЕР-1000 В-320 розпочалось ще в 1985 році. В 90-х роках воно було зупинено мораторієм на будівництво. В 2010 році було ратифіковано угоду між Україною і Росією щодо будівництва цих енергоблоків, але вже з реакторною установкою ВВЕР-1000 В-392Б, яку запропонувала російська компанія «Атомстройэкспорт». Проте через анексію Криму й агресію на Донбасі угода втратила чинність. Наступним кроком у вирішенні питання було коригування техніко-економічного обґрунтування в частині зміни постачальника реакторної установки, яким було визначено чеську компанію «Шкода». І от маємо свіжий меморандум. Сторони домовились про застосування американської технології, яка єдина з технологій реакторів покоління III+, проліцензована Комісією з ядерного регулювання США.
– Добудувати енергоблоки ХАЕС буде дуже проблематично, – вважає Анатолій Носовський. – Будівельні конструкції не було законсервовано протягом 30 років, приміщення на мінусових позначках затоплено водою, металеві конструкції в жахливому стані. З цих причин доцільно було б знести старі конструкції і побудувати на цьому майданчику нові сучасні енергоблоки.
Докладніше про вибір типу реакторної установки для будівництва нових потужностей АЕС в Україні розповів головний інженер ВП «Науково-технічний центр» ДП «НАЕК «Енергоатом», к.т.н. Олег Годун. З одного боку, наші фахівці розглядали енергоблоки малих модульних проєктів, а з іншого – подібні до тих, які зараз експлуатуються в Україні, щоб мінімізувати можливі витрати при будівництві. Наприклад, розглядались сім проєктів водно-водяних реакторів: починаючи від корейського APR-1400» і китайського Hualong-1, закінчуючи американським AP1000. Для проведення порівняльної оцінки використовували методологію МАГАТЕ. При цьому методологія дозволяла використовувати якісні і кількісні критерії за такими напрямами як економіка, безпека і технологічні параметри.
– Інтегральна оцінка, яку було проведено в 2020 році (ще до того, як було зрозуміло, до якої технології ми схиляємось), демонструє, що з точки зору безпеки, можливої інтеграції до нашої інфраструктури, економічних показників провідні позиції порівняно з іншими проєктами посідає АP1000, – зауважив Олег Годун.
З допомогою ядерних реакторів можна підвищити ефективність нафтовидобутку – такі можливості окреслив завідувач кафедрою атомних електростанцій Державного університету «Одеська політехніка» Володимир Кравченко. За його словами, зниження об’ємів видобутку нафти в Україні пов’язане з великим виробленням запасів на основних родовищах і вступом їх в пізню стадію розробки. У таких умовах для підвищення ефективності можна застосувати метод закачування в пласт гарячого теплоносія, що підвищує температуру нафти, знижує її в’язкість і збільшує рухливість. Сьогодні для цих цілей встановлюються парогенератори безпосередньо біля свердловин (зокрема у США), або, наприклад, будується атомна електростанція для забезпечення теплоносієм видобутку високов’язких вуглеводнів (як у Канаді). Наші науковці зробили техніко-економічне обґрунтування доцільності використання АЕС для підвищення нафтовидобування на прикладі Охтирського родовища, що в Сумській області. За їх підрахунками, термін окупності такого ядерного нафтовидобувного комплексу становить 4,5 роки.
Круглий стіл-конференція також дала змогу виступити й науковій молоді України. Науковий співробітник Інституту газу НАН України Микола Сидоренко розповів про можливості застосування нанорідин для екстренного охолодження ядерних реакторів. Молодший науковий співробітник ННЦ «ХФТІ», к.т.н. Костянтин Лобач розповів про вплив гамма опромінення на міцність і структуру кераміки SiC з додаванням хрому. Відповідні керамічні зразки було виготовлено у ННЦ «ХФТІ». Отриманий результат свідчить про можливість використання даного композиту, як матеріалу контейнерів для зберігання та геологічного захоронення ВАВ і ВЯП. Науковий співробітник ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», к.т.н. Костянтин Ярошенко представив результати дослідження ефективності глинистих сорбентів і цеолітів у процесах сорбції радіонуклідів з радіаційно-забруднених вод АЕС, оснащених реакторами ВВЕР. Зокрема, науковці встановили, що комбінування процесів сорбції та озонування дозволяє більш ефективно вилучати радіонукліди з модельного розчину трапних вод.
Окрім пленарного засідання доповідачі також виступали на двох секціях. Модератором пленарного засідання і секції «Інновації для сталого розвитку атомно-промислового комплексу та головою оргкомітету круглого столу-конференції був провідний науковий співробітник Інституту газу НАН України, заступник голови Ради молодих вчених при Відділенні фізико-технічних проблем енергетики, д.т.н. Костянтин Сімейко. Модератором секції «Інновації для сталого розвитку та підвищення безпеки АЕС» та співголовою оргкомітету даного заходу був голова молодіжної секції Українського ядерного товариства, начальник зміни блоку Хмельницької АЕС Олександр Хомич.
Серед інших тем доповідей, які учасники представили під час конференції – вибір типів реакторних технологій для будівництва нових енергетичних потужностей в Україні, перспективи використання АЕС для виробництва водню, впровадження інноваційних розробок для підвищення безпеки АЕС, інноваційні розробки для реакторів ВВЕР 1000 та АР 1000, технології підвищення надійності та ефективності турбінного обладнання, використання нових перспективних матеріалів в атомній галузі та інші.
З огляду на те, що розвиток та функціонування ядерної енергетики є одним із найважливіших питань для сталого розвитку національної економіки, енергетичної безпеки й незалежності України, пом’якшення наслідків змін клімату, велику увагу було також звернено на питання необхідності державної підтримки проектів розвитку галузі.
Учасниками круглого столу було прийнято Резолюцію з низкою пропозицій до органів державної влади та найвищого керівництва держави, спрямованих на активну діяльність та всебічне (у тому числі наукове) сприяння розбудові ядерної енергетики та атомної промисловості, як стратегічної галузі для України.
З повним текстом Резолюції круглого столу-конференції можна ознайомитися ТУТ.
Учасники заходу також висловили пропозицію направити прийняту Резолюцію до Верховної Ради України, Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України, Міністерства економіки України, Державної інспекції ядерного регулювання України, ЗМІ та рекомендувати врахувати її при прийнятті рішень та розробці стратегічних документів щодо розвитку енергетики, науки та технологій.
Відеозапис заходу можна переглянути на Facebook-сторінці лекторію Scientific Meetings за посиланням.
Про враження від проведення III Міжнародного круглого столу-конференції “Перспективи впровадження інновацій в атомну енергетику України”, а також інтерв’ю доповідачів та організаторів заходу дивіться у сюжеті телеканалу «Правда ТУТ» за посиланням.
Більш детальне інтерв’ю Костянтина Сімейка про захід та розвиток атомної енергетики можна ознайомитися за наступними посиланнями:
«Телеканал Правда ТУТ»;«Громадське радіо».
Стаття про захід також вийшла у газеті «Світ» (№ 41–42 (1173–1174), листопад 2021 року, (автор: Дмитро Шулікін) та на сайті Українського ядерного товариства.