З глибоким сумом сповіщаємо, що 20 жовтня 2026 року на 100-му році пішов із життя відомий вчений у галузі енергетики, провідний науковий співробітник Інституту газу НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор Ісаак Якович СІГАЛ

Національна академія наук України, Відділення енергетики та енергетичних технологій та Інститут газу НАН України з глибоким сумом сповіщають, що 20 жовтня 2026 року на 100 році життя зупинилося серце відомого науковця у галузі енергетики, провідного наукового співробітника Інституту газу НАН України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора технічних наук, професора Ісаака Яковича Сігала.

Сігал Ісаак Якович народився 31 березня 1927 р. в м. Вінниці. Батько, Яків Сігал – інженер-електрик, мати – вчителька. Незабаром сім’я переїхала до м. Харкова, де батько працював в організації Харківенерго. Батько був репресований у 1937 році, реабілітований в 1956 р. В 1941 році І.Я. Сігал закінчив 7 класів в м. Харків та був евакуйований з матір’ю до м. Куйбишева. У 1943 році вступив до Куйбишевського авіаційного інституту, де навчався протягом 3-х років по спеціальності моторобудівництво, в 1946 році переїхав у м. Київ і з 4-го курсу продовжив навчання у Київському політехнічному інституті на теплоенергетичному факультеті, який закінчив у 1948 р. за спеціальністю інженер-теплотехнік.

З 1949 р. І.Я. Сігал працює в Інституті газу АН УРСР (з 1994 р. – НАН України), на посадах ст. інженера, молодшого та старшого наукового співробітника з 1962 р. – зав. відділу (названий за його ініціативою відділом захисту атмосферного повітря від забруднення). В 1958 р. захистив кандидатську дисертацію, в 1971 р. – докторську, в 1980 р. йому було присуджено звання професора, в 1998 р. – заслуженого діяча науки і техніки України.

У 1960–1970 рр. І.Я. Сігалом вперше у СРСР проведені науково-дослідні роботи щодо вивчення утворення оксидів азоту у факелі, розроблено наукові основи утворення оксидів азоту у топкових процесах, створено новий напрямок та визнану наукову школу, що займається вивченням умов утворення і розробкою методів та технологій спалювання палив зі зниженим утворенням оксидів азоту у котлах електростанцій, промислових та опалювальних котлах, а також методами термічного знешкодження промислових газових викидів до атмосфери.

Під керівництвом Сігала І.Я. розроблено:

  • – технології, методи та пальники зі зниженим утворенням оксидів азоту впроваджені більш ніж на 100 котлах електростанцій та на 900 потужних водогрійних та промислових котлах;
  • – принципово нові котли з двосвітними екранами ТВГ-8, ТВГ-8р, КВГ-7,56, КВГ-4,65 та ін., що встановлено в котельних міст України та інших країн і на сьогодення подають теплову енергію більш ніж 10 мільйонам мешканців (на даний час працює більш як 8500 котлів загальною встановленою тепловою потужністю 60 ГВт), в Україні працює близько 2300 котлів;
  • – методи знешкодження промислових викидів підприємств лакофарбової, деревообробної промисловості та ін. шляхом їх термічного знешкодження, впроваджені на 20 підприємствах (запатентовано в іноземних країнах, зокрема в США).

Під його керівництвом підготовлені і захищені 20 кандидатських дисертацій. І.Я. Сігал опублікував понад 380 друкованих робіт, у тому числі 12 монографій, має більш ніж 60 авторських свідоцтв та патентів на винаходи (патенти України, Німеччини, США та ін.).

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ст. (2009 р.). Державною премією України в галузі науки і техніки 2012 р., багатьма медалями, у тому числі медаллю ЮНЕСКО «Людина і біосфера» 1975-85 рр., 2 золотими та срібною медалями ВДНГ, двічі — знаками «Подяка» Київської міськдержадміністрації. Вікіпедія містить сторінку, що присвячена І.Я. Сігалу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Сігал_Ісаак_Якович.

Світла пам’ять про Ісаака Яковича Сігала – відомого українського науковця, людину з надзвичайною інтелігентністю та толерантністю, з якою легко було обговорювати та вирішувати найскладніші наукові та інженерні проблеми в галузі енергетики, навічно збережеться в серцях тих, хто працював і спілкувався з ним, а продовжувати його справи буде ціла наукова школа, що створена ним протягом життя.

Висловлюємо щире співчуття рідним, близьким та колегам Ісаака Яковича у зв’язку з тяжкою втратою.

Прощання відбудеться 22 жовтня 2026 року з 13-45 в ритуальній залі Київської міської клінічної лікарні № 18 (м. Київ, бульв. Шевченка, 17).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *